ВІДГУК НА ПІДРУЧНИК З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ 8 КЛАСУ

Кафедра физической реабилитации и валеологии Луганского национального педагогического университета имени Тараса Шевченко

ВІДГУК НА ПІДРУЧНИК З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ 8 КЛАСУ

(Автор Т.В. Воронцова, В. С. Пономаренко)

Проаналізувавши підручник зазначених авторів, можна стверджувати, що його тематика відповідає Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки України.

Разом з тим треба звернути особливу увагу на змістовний бік окремих тем. В тому числі підлягає критиці запропонований авторами матеріал параграфів 7 «Ризики статевого дозрівання» та 8 «Протидія сексуальним домаганням і насиллю».

По–перше, викликає сумнів доречність використання терміну «ризик», який характеризує ситуацію, що передбачає невизначеність результату та несприятливі наслідки. На нашу думку, підлітковий вік є не лише періодом статевого дозрівання, а й етапом народження Чоловіка та Жінки, етапом сходження людини у своєму духовному розвитку. І тому небажаним є звуження тематики розділів про «фізичне та соціальне здоров’я підлітка» до усвідомлення та засвоєння інформації тільки про «наслідки ранніх статевих стосунків; підліткову вагітність, ІПСШ» тощо. Особливо неприпустимим є обговорення ознак статевого дозрівання «своєї і протилежної статі» (як пропонується зробити на стор. 62). За законами психології підліткового віку бесіди на цю тему необхідно проводити з хлопчиками і дівчатками окремо. І ця глибоко інтимна розмова (з хлопчиками – розмова про чоловіка, з дівчатами – про жінку) має не поглиблювати інтерес до статевої зрілості, а, навпаки, нівелювати його. Доречи, пропонуючи учням на розгляд тему про фізичний розвиток, автори грубо порушують педагогічний принцип природовідповідності. Як відомо, період статевого дозрівання у дівчат починається значно раніше, ніж у хлопців. Жінка «народжується» в дівчині на 2 — 3 роки раніше, ніж чоловік у хлопцеві. Якщо цей принцип природи ігнорується, то результат навчально-виховного процесу не тільки стає недосяжним, але й може нанести велику шкоду особистості школяра. Треба підкреслити, що бесіди, розмови про статеву зрілість не розпалюють нездорової допитливості лише тоді, коли все навчання у школі пронизане високим моральним змістом, сформоване уявлення про людину, як високодуховну особистість. Доречним буде навести слова В. О. Сухомлинського: «Педагогічна мудрість статевого виховання полягає в тому, щоб якнайменше говорити про фізіологічне у взаємовідносинах статей. Винятково важлива тут гармонія фізичного розвитку й духовного життя. Хлопчик повинен бачити, відчувати в дівчинці насамперед її розум, духовні потреби й інтереси, і найголовніше – її високу вимогливість до людини, почуття власної гідності, гордості, недоторканості».

По–друге, спостерігається різке звуження ролі почуттів дружби і любові та, замість них, стимулюється інтерес до сексуальних відносин, інтимних стосунків між юнаками та дівчатами.

По–третє, у параграфі 8 та відповідній практичній роботі (стор. 70 — 77) жодного разу не зустрічається ідея про звеличення ролі жінки – майбутньої матері – берегині людського роду. За нашим переконанням, щоб сформувати у юній дівчині стійку відразу до ранніх статевих стосунків не можна використовувати лише негативну мотивацію, як це робиться на стор. 71, а треба утвердити у її свідомості думку про обов’язковість вироблення високого почуття власної гідності, гордості, мудрості та недоступності.

По–четверте, слід відмітити, що зазначені вище параграфи несуть виключно негативно забарвлену інформацію, що є безумовно протиріччям покликання предмету «Основи здоров’я», який передбачає оволодіння учнями навичками та вміннями позитивного світосприйняття, спілкування, запобігання конфліктам, зменшення шкідливого для здоров’я впливу стресогенних чинників тощо. Часто вживаними термінами у параграфі 8 є «хлопець став агресивним», «хлопець-ґвалтівник», «хлопець робить небажану пропозицію» тощо. На нашу думку неприпустимим є акцентування уваги лише на негативних якостях молодих людей, як це яскраво ілюструється на стор 71, 73 – 75.

По–п’яте, наведені авторами приклади дозвільної діяльності молоді, що розглядаються у прикладах життєвих ситуацій («після вечірки», «дівчата засмагали на пляжі», «після дискотеки», «поїздки автостопом» тощо), є, на наш погляд, примітивними, штучно звуженими до необачної розтрати часу, в них демонструється скупість духовного життя особистості.

По–шосте, автори підручника не використали можливість встановлення змістовних міжпредметних зв’язків з іншими курсами 8 класу. На нашу думку, в процесі формування культури здоров’я молодого покоління значну роль відіграє інтегративний зв’язок предмету «Основи здоров’я» з українською, російської, світовою літературою, історією, етикою, предметами природничого циклу тощо. Так, вивчення розділу про соціальне здоров’я, можна було б зіставити, зокрема, з аналізом особистісних якостей багатьох літературних героїв, що сприяло б кращому засвоєнню учнями норм поведінки та людської моралі.