ВІДГУК НА ПІДРУЧНИК З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ 9 КЛАСУ

ВІДГУК НА ПІДРУЧНИК З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ 9 КЛАСУ

(Автор Т.В. Воронцова, В. С. Пономаренко)

Тематика підручника зазначених авторів відповідає Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Проаналізувавши його можемо зробити наступні висновки:

• Заслуговує на увагу факт висвітлення у підручнику поглядів на здоров’я з точки зору холістичного підходу. Намагання авторів представити різні аспекти здоров’я є доречними та обов’язковими. Але хвилює те, що вказано лише три із чотирьох наявних проявів здоров’я – фізичний, психічний та соціальний замість духовного, психічного, фізичного та соціального. Проігнорувавши висвітлення духовного аспекту здоров’я у параграфі 2, автори позбавили учнів цілісного, системного уявлення про Людину. Доречи, поняття „духовність”м подається у підручнику не коректно. Так, на сторінці 175 (майже у кінці книги, що нівелює значення цієї категорії), є спроба тлумачення даного феномену та його невдалий приклад – „юнак почав вживати наркотики в 16 років … Коли опритомнів у реанімації, поряд із своїм товаришем, який щойно помер від передозування … твердо вирішив присвятити своє життя добрим справам і служінню людям”. Незрозумілим залишається факт намагання авторів прищепити учням кращі якості використовуючи лише негативну мотивацію, тобто не звеличуючи людину, а принижуючи, висвітлюючи лише її пороки та вади.
• Заявивши про наявність трьох аспектів здоров’я, автори виключили із змісту підручника розділ про його психічний компонент. На нашу думку, у підлітковому віці обов’язково потрібно сформувати стійкі знання про психіку людини, мислення і свідомість, про емоційну, вольову, творчу сфери тощо. Доречними є слова В. Сухомлинського з цього приводу: „Той факт, що людина по суті, нічого не знає про себе, часто буває джерелом великого лиха, за яке суспільству доводиться дорого розплачуватись. Фізична, моральна, естетична культура немислимі без психічної культури. … Я б назвав ці знання азбукою самопізнання й самоутвердження, культурою духовного світу особистості”.
• У підручнику велика увага приділяється питанням репродуктивного здоров’я молоді. Погоджуючись із необхідністю висвітлення цієї теми необхідно вказати недоліки її викладенння. По-перше, на стор. 77 вказано, що „у віці 15-16 років завершується період статевого дозрівання” – ця інформація є хибною, тому що у цьому віці проходить лише перша стадія статевого дозрівання, а, відповідно, друга закінчується лише у 17 – 18 років. Надання подібної неповної інформації дає привід підліткам вважати свій вік сприятливим для початку сексуальних відносин. По-друге, на 77 стор. вказано: „У цей час формується й особливе відчуття ‒ статевий потяг (лібідо)”. На нашу думку, цими словами автори стимулюють учнів саме на встановлення інтимних взаємовідносин між хлопцями та дівчатами. При цьому реальною необхідністю є звеличення стосунків між школярами протилежної статі, тобто встановлення між ними романтично-дружніх відносин. По-третє, є доволі сумнівною доречність статті „Школа майбутніх батьків” (стор. 80). Так, з мовчазної згоди авторів підручника, підлітки можуть сприймати за норму ранні сексуальні відносини та, як наслідок, вагітність. По-четверте, параграф 7 закінчується переліком шляхів передання ВІЛ-інфекції, серед яких вказано „незахищені статеві стосунки”; та надається формула особистого захисту: „утримання, вірність, презерватив, стерильність”. На нашу думку, ця інформація є категорично невірною, а сприймання її може сформувати у підлітків хибне уявлення, що презерватив стовідсотково захищає від цієї страшної хвороби.
• Сумнівною є доречність частого цитування закордонних представників культури та видатних людей. Не умаляючи їх значення, на нашу думку, доречнішим буде цитування українських діячів культури, науки та мистецтв. Не зважаючи на відносну молодість нашої держави, сучасні учні мають знати історію своєї країни, пишатися її громадянами та розуміти величезний потенціал українського народу.

Асистент кафедри фізичної реабілітації і валеології

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка                                                                                                    Карпенко М.І.