Принципи гендерної ідеології та методи її поширення
Тема гендерної політики та гендерної ідеології стала в Україні за останні роки дуже гострою. Вона несе в собі антихристиянські та антисімейні цінності. Що приховують в собі гендерні теорії? Які є основні принципи гендерної ідеології та методи їх поширення? Відповідь на усі ці питання ви зможете знайти у цій короткій публікації.
Гендер – це соціальна стать
Гендерна ідеологія зродилася в середині 20 століття. Вона базується на деяких антропологічних твердженнях, які дефінують людську особу виключно через її сексуальність. Творці гендерної ідеології ввели до психології та сексології новий термін “гендер” або “гендерна ідентичність”, що виражає “соціальну роль” або “стать” людини. Що це означає? Згідно гендерної теорії дитина не народжується вже з визначеною і вродженою біологічною статтю – хлопчиком або дівчинкою (це можна визначити підчас УЗД немовляти на 10-11 тижні вагітності матері), але з невизначеною сексуальною ідентичністю (статтю), яку дитина має сама потім вільно обрати згідно своїх суб’єктивних відчуттів та соціалізації. Ось це широке поле невизначеності та хаосу, щоб оправдати і узаконити сексуальні девіації, назвали і мудро загорнули до поняття “гендер”. Ключовою річчю в гендерній теорії є суб’єктивна оцінка людиною своєї ідентичності! В корені тут є скрита ворожість та несприйняття своєї біологічної статі і сексуальності.
Отож, гендер – це “соціальна стать” людини. Вона не завжди може співпадати з біологічною статтю особи. Її людина може сама обирати, і навіть міняти на протязі життя багато разів. Тут доходить до шизофренії – сьогодні людина твердить: “Я є чоловіком” через 5 років скаже: “Я є жінкою”, а ще через 5 років заявить: “Я є трансгендером, гомосексуалістом, трансвеститом, лезбіянкою” або ще чимось. Нещодавно в Голландії, один 69-ти річний чоловік (Emile Ratelband) просить суд змінити його паспортні дані щодо віку, бо він відчувається на 20 років молодшим (джерело).
Такий гендерний підхід до людської сексуальності породжує порушення людської психіки та викликає депресії. Це можна спостерігати у школах західних прогресивних країн (Канада, США, Швеція, Голландія, Англія, Німеччина,..), де існує т.зв. “Уроки сексуального виховання”. Через ці шкільні програми дітям нав’язують гендерну ідеологію (ЛГБТ). Багато дітей після таких уроків страждають на сексуальну невизначеність – не знають вже ким вони є – хлопчиком або дівчинкою чи чимось іншим. Гендер вносить замішання та травмує дитячу психіку.
Традиційну сім’ю, що складається з чоловіка і жінки, гендерні ідеологи, відкидають на історичні руїни минулого. На сьогоднішній день гендер нараховує вже понад 50 різних сексуальних орієнтацій. Серед них найбільш поширеними є ЛГБТ (гомосексуалізм, лесбіянство, бісексуалізм, транссексуалізм). Активістами гендерної ідеології проводяться наукові диспути, щоб навіть педофілію, яка рахується кримінальним злочином, включити у список сексуальних орієнтацій. Традиційна сім’я, згідно лоббістів гендерної ідеології, це всього-на-всього одна з моделей поведінки.
Згідно цієї ідеології необхідно пропагувати абсолютну свободу вибору партнера незалежно від статі, родинних зв’язків і віку; свободу сексуальних та репродуктивних прав (свободу на контрацепцію і аборти; материнство вважається жіночим рабством…). Одним з найуспішніших методів пропаганди гендерної ідеології є зосередження своїх програм на дітей та молодь. Епіцентром боротьби стають школи, коледжі та університети. Іспанський філософ ХХ століття Хосе Ортега-і-Гассет влучно зауважив: “Від того, що сьогодні думають в університетах залежить те, що завтра відбуватиметься на площах і вулицях”.
Основні методи поширення гендерної ідеології
Лоббісти гендерної ідеології діють переважно через ці 4 канали:
1) Законодавчий: вони роблять спроби легалізувати одностатеві шлюби; змінюють визначення сім’ї; вимагають усиновлення дітей гомосексуальним парам; вводять закони для захисту прав гомосексуалістів (дискримінаційні закони, закони про гомофобію). Таким чином через національні і міжнародні закони суспільство підкоряється їхнім директивам (нормам). Вони хочуть не тільки прав, але привілеїв. Для України, на даному етапі, великою загрозою національної безпеки – фізичного і духовного здоров’я нації, – є так звана “Стамбульська Конвенція”, підписання якої, для українського народу означатиме прийняття і узаконення усіх форм сексуальних девіацій (відхилень) ЛГБТ+. Їх вже нараховується більше 50 видів.
2) Психологічний: гендеристи наполегливо шукають шляхів, як змінити в суспільстві модель традиційної сім’ї та виховання через фальшиві та лицемірні твердження, що для дітей вистачає лише, щоб їх любили і тому не важливо, чи вони ростуть в сім’ї лесбіянок або гомосексуалістів. Вони, зазвичай, уникають фактів, що діти, які ростуть в такому “родинному” середовищі є схильні до суїциду, страждають депресіями, невизначеністю власної статевої ідентичності, тобто чи вони хлопчики чи дівчатка. Гендерні лоббісти у всіх сферах своєї діяльності використовують психологічні маніпуляції та демагогію – перекручуючи наукові дані чи соціальні статистики, вдаються до підміни понять. Гендерна теорія – це науковий обман! Тому не маючи наукових фактів, опираючись здоровому глузду і самій природі людини, гендеристи, щоб викликати співчуття до себе, часто, б’ють на людські почуття, роблячи з себе нещасних жертв, яких треба захистити.
3) Культура, освіта, мистецтво, література та Інтернет: це широке поле суспільного життя, яке є “бомбардоване” прихованими або й явними програмами гендерної пропаганди. Гендерна ідеологія та культура гомосексуального руху вже сьогодні нав’язуються дітям і дорослим через шкільні підручники “Громадська освіта”, уроки толерантності, уроки сексуального виховання, фільми, книги, пресу, гей паради, заходи по боротьбі з дискримінацією, ЗМІ тощо. Тут задіяна ціла армія підібраних людей різного фаху, які здійснюють поступову культурну революцію – зміну мислення і цінностей нації. В першу чергу всі ці сили спрямовані на дехристиянізацію населення. В науковому просторі розробляються все нові і нові псевдо-наукові теорії, щоб підтвердити гендерну ідеологію.
4) Медицина: це дуже важлива ланка впливу на суспільство, через яку сьогодні пропагується контрацепція, аборти, штучне запліднення (in vitro), хірургічна змін статі тощо.