Гендер і Церква. Гендерна ідеологія проламала церковні мури
Гендер і Церква. Гендерна ідеологія проламала церковні мури
15.05.2019
Гендерні ідеологи не тільки пропагують свої ідеї на рівні держави, культури, медицини та освіти, але вони намагаються інфікувати і саме християнство, особливо на заході, яке сьогодні знаходиться у великій духовній та моральній кризі.
Гендерні лобі в різних країнах світу намагаються згуртувати навколо себе ліберальних провідників християнських церков, щоб через них легалізувати гомосексуалізм у Церкві. У рамках протестантських деномінацій їм це досить вдалося.
Гомосексуальні шлюби легалізували такі протестантські спільноти як Західні Лютеранські Церкви, Англіканська і Єпископальна Церква Європи і США, Старокатолицька Церква Німеччини, Швейцарії, Австрії і Нідерландів. Їх ставлення щодо гомосексуалізму є нехристиянськими та небіблійним. Це є явний знак відступництва від віри! Вони вже не є християнами, але зборищем сатани!
Такі стратегії завоювання і зруйнування християнських церков вони посилюють і далі. Щораз більші тенденції гендеризації спостерігаються у Католицькій та Православних Церквах.
Яка мета гендерного лобі у відношенні до церкви?
Їх мета є дуже чітка – через міжнародні інституції і через церковних відступників, примусити християнські церкви змінити своє негативне ставлення щодо гомосексуалізму. Тобто визнати, що гомосексуалізм не є гріхом проти людської природи та психічна девіація, але є річ природна, з якою людина народжується.
Гендерні лобісти хочуть залучитися підтримкою церкви в своїх шкільних програмах по сексуальній освіті, а також, щоб ЛГБТ осіб прийняти у християнські спільноти такими, які вони є. Ці тенденції є реальною гомодиктатурою!
Жіноче священство як принцип гендерної рівності
Гендерна ідеологія з так званою гендерною рівністю заразила деякі монаші жіночі згромадження. Одне з них, відомий монастир Сестер Бенедектинок з Тутцинг (Тutzing), Баварія. 68-річна німецька черниця сестра Рут (Ruth Schönenberger), яка являється настоятелькою даного монастиря, недавно заявила про жіноче священство в рамках Католицької Церкви: “Звісно, є природньо, щоб жінки були священиками, я не розумію причин, чому вони ними не могли б бути”. Про це повідомляє італійська інформаційна агенція Corrispondenza Romana.
“Я здивована, що присутність Христа зводилася до чоловічої статі», – сказала вона у недавньому своєму інтерв’ю на katholisch.de – офіційному сайті Німецької Католицької Церкви. “Тут в Тутцингу, ми також маємо відмінно кваліфікованих теологів. Єдина річ, яка їм бракує – свячення, нічого іншого”.
“Наше сучасне бачення священства має бути радикально переглянуте, і я щиро здивована, що самі священики не протестують більше проти актуальних змін, тому що вони заохочують до них”, – сказала сестра Рут.
“Ми переживаємо на собі кожного дня конкретні приклади підпорядкування. Якщо ми, як група черниць, хочемо служити Євхаристію разом, мусимо робити це в спосіб, щоб один чоловік приходив служити нам щодень. Він стоїть при престолі та керує служінням. Нам не є дозволено служити”, – обурюється черниця.
Останні роки єпископи Німеччини вводять по парафіях нову функцію – дияконис. Тепер можна побачити жінок як лекторів, проповідників, прихильників або навіть зайняти місце священика. У Канаді Церква навіть дозволила жінці дияконисі служити шлюб, подає traditioninaction.org.
Молитва за гендерну рівність в Католицькій Церкві
Як подає Corrispondenza Romana сестра Рут разом із спільнотою монастиря повністю підтримує ініціативу “Молитву Четверга” («Prayer on Thursday») за гендерну рівність в Церкві, яку розпочала у лютому сестра Ірина Гасман (Irene Gassman), настоятелька бенедиктинського монастиря в Фагр (Fahr), Швейцарія. Ці молитовні практики набирають масового поширення.
У тексті запропонованої молитви Бога називають “наш Отець і Мати”, а в молитовних проханнях є просьба про “церкву довірливу відкриту для всіх людей, незалежно від їхнього походження, національності або сексуальної орієнтації”.
Пасторація ЛГБТ “католиків” та зустріч з Папою Франциском
6 березня 2019 група ЛГБТ “католиків” з Лондона, разом з своїм духовним отцем відбули паломництво до Риму та мали зустріч з Папою Франциском на площі Святого Петра.
Група “LGBT+ Catholics Westminster” пропагує легалізацію гомосексуалізму в середині Католицької Церкви “шукаючи як визволити Церкву і суспільство від систематичної та інституціональної гомофобії”.
Про-гомосексуальна організаці була заснована кардиналом Вінсентом Ніколс, архиєпископом Вестмінстера, для надання пасторальної допомоги католикам, які ідентифікують себе гомосексуалістами. Його в 2016 році Папа Франциск підняв до кардинальської гідності. Недавно кардинал Ніколс заявив, що «ідентичність, отримана з Хрещенням, виходить за рамки всіх інших ідентичностей. І слово “сім’я” включає багато моделей “.
Вищезгадана організація так званих “католиків” ЛГБТ брала участь у гей прайді в Лондоні. На своєму сайті вони розмістили молитву, яку уклав католицький священик гомосексуаліст Бернард (Bernárd J. Lynch), який на своєму блогу заявив: “Я одружений з моїм чоловіком Біллі з 1998 року”.
Такі пасторальні ініціативи не є вперше. Архиєпископ емерит Фоджі (Італія) Джузеппе Казале заявив: “Гомосексуалізм є багатством“, а любов між збоченцями “не є гріхом” (детальніше тут).
Мексиканський католицький єпископ Вера Лопес (Vera Lopez) вже давно проводить зустрічі для осіб нетрадиційної орієнтації. Напередодні Синоду присвяченому сім’ї 3 жовтня 2015 року у Римі він перед ЛГБТ “християнами” заявив: «Ви є спасителями Церкви… Папа Франциск нас тепер потребує. Він відкинув доктрину, а прийняв євангеліє милосердя, миру і любові. Прошу вас, допоможіть нам!»
Важливим в цьому є те, що їм не вказується на грішну схильність та методи боротьби з нею. Ця так звана пасторальна діяльність свідомо цілеспрямована, на те щоб добитися офіційного прийняття гомосексуалізму в Католицькій Церкві. Сьогодні вона покривається тихою згодою багатьох ієрархів та експериментується: чи католики вже готові до таких радикальних прогресивних змін чи ні?
Така пасторальна діяльність, яка не веде людину до навернення і прийняття себе згідно біологічної статі, утверджує тих людей в злих схильностях та у важких гріхах проти людської природи. Християни цим людям роблять велике зло, коли не говорять їм правду та не вказують їм на вихід, який є в Ісусі Христі. Він може все простити та допомогти повернутися до правдивої ідентичності, яка їм була дана від народження – бути чоловіком або жінкою. Для більшості католиків така духовна опіка ЛГБТ є недопустима (це зрада Євангелія – апостазія) та є великим згіршенням.
Багатьом просімейним організаціям такі дії принесли велику дезорієнтацію та нерозуміння: Чому Католицька Церква відходить від свого навчання основаного на Святому Письмі, Традиції Церкви та Соборах? Невже можна кокетувати з гендерною ідеологією, яка вже принесла тисячі каліцтв та жертв? Чи може представники Церкви теж вірять у наукові міфи гендерної теорії? Чому нема чіткої лінії та послідовності дій, а лише алібістичні заяви, які потім заперечуються ділами і жестами? (наприклад, Папа Франциск цілує ноги трансгендерам; приймає їх візити; говорить: “Хто я такий, щоб судити геїв?”. Його приклад наслідують інші церковні прелати – кард. К. Шенборн, Р. Маркс, В. Ніколс тощо).
Як до цього мають ставитися прості католики? Вогонь відступництва та гендеру запалив християнські церкви, спочатку деякі протестантські, а тепер перекинувся і на Католицьку Церкву. Тому слід бути свідомим своєї віри в Ісуса Христа і триматися здорової католицької науки – правовір’я.