Генів гомосексуалізму не існує

МІЖНАРОДНА ГРУПА ВЧЕНИХ ІЗ США, ВЕЛИКОБРИТАНІЇ, ШВЕЦІЇ ТА ДАНІЇ ПРОВЕЛА НАЙПОВНІШЕ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНОЇ СХИЛЬНОСТІ ДО ГОМОСЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ.

Науковці з’ясували, що схильність до одностатевих контактів не визначена генетично, і, схоже, залежить від складного поєднання біологічних і соціальних факторів, пише Popular Science.

Найважливіший висновок дослідження: визначити по геному чи буде людина страждати від гомосексуального потягу НЕМОЖЛИВО. Наприклад, нехай є “ген А”, що зустрічається в 1% (найбільш значущий, див. далі) гомосексуалістів, то виявлення у невідомої людини цього гена не дає зробити статистично вагомий прогноз щодо її сексуального потягу.

Вчені також з’ясували, що генетичною схильністю можна хоч якось пояснити не більше ніж 8-25% (залежно від кількості узятих до уваги факторів) випадків гомосексуального поведінки, проте така висока цифра досягається тільки якщо скласти всі значущі збіги “генетичний фактор / гомосексуалізм”, яких дуже багато, проте вага кожного фактора окремо мізерна: менше 1%. Також не знайдено комбінації генетичних факторів, яка б підвищувала ймовірність гомосексуальної поведінки.

У дослідженні брали участь близько пів мільйона чоловіків і жінок європейського походження. Вони здали генетичний матеріал і заповнили анкету, в якій було питання про сексуальні контакти з людьми своєї статі.

Джерела:

“Large-scale GWAS reveals insights into the genetic architecture of same-sex sexual behavior”

“A massive study confirms no one ‘gay gene’ controls sexual preference”