КОЛЕКТИВНИЙ ВІДГУК
КОЛЕКТИВНИЙ ВІДГУК
щодо впровадження проекту «Школа проти СНІДу», що здійснюється за програмою «Профілактика ВІЛ-інфекції в системі шкільної освіти», і комплекту навчально-методичних матеріалів, розроблених у рамках цього проекту
Викликає занепокоєння одна з актуальних проблем начально-виховної роботи у вузі – духовний та морально-етичний стан нашої молоді. Як стало відомо, останніми роками в системі загально-середньої освіти України впроваджено проект «Школа проти СНІДу» за програмою «Профілактика ВІЛ-інфекції в системі шкільної освіти» (видавництво «Алатон», Київ, 2003-2009), що реалізується в Україні, в тому числі Дніпропетровській області при фінансовій і організаційно-методичній підтримці Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Вища школа – остання сходинка освітньо-виховного формування особистості. До вищого навчального закладу приходить молодь, освітній і морально-етичний стан якої в основному сформовано у школі. І складність навчально-виховної роботи у вузі полягає в корегуванні світогляду наших дітей. Тому дуже важливо, на якій основі формується духовна та морально-етична складова виховання школярів.
При детальному ознайомленні з навчальними посібниками вищезгаданого проекту (автори: канд. техн. наук Пономаренко В.С. – директор видавництва «Алатон», Воронцова Т.В.) виявилося:
1) порушені елементарні етичні та моральні норми вітчизняної педагогіки;
2) передчасно, без врахування вікових особливостей, загострюється увага дітей на інтимній сфері, яка виноситься на загал;
3) у свідомість дітей закладаються спотворені моральні цінності, орієнтовані на дискредитацію традиційних сімейних відносин і народження дітей;
4) в окремих главах розроблено методологію позбавлення наших дітей сором’язливості – головного захисного бар’єру морального-психологічного формування особистості;
5) безпринципними маніпулятивними тренінговими техніками у свідомість нашої молоді масово нав’язуються чужі вітчизняному менталітету цінності.
6) В посібнику міститься інформація, яка не відповідає сучасним науковим поглядам на перебіг такого серьозного захворювання, як ВІЛ-інфекція.
Виникають питання, яким чином проводити навчально-виховну роботу в вищій школі у рамках Концепції національного виховання студентської молоді, яка опанувала вищезгадану програму?! Чи реально за таких умов підготувати і випустити у життя всебічно освіченого спеціаліста з високими духовно-етичними орієнтирами? Яким чином такий некомпетентний посібник пройшов відповідні дозволи і був рекомендований до впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах України?
Враховуючи важливість питання, що стосується кожного з нас як батьків, як педагогів та як науковців, розвитку вищої школи і майбутнього держави в цілому, вважаємо за доцільне сформувати нові засади педагогічних технологій збереження здоров’я та профілактики ВІЛ-інфекції у системі шкільної освіти та на рівні МОН України:
– більш виважено і ретельно підходити до впровадження у шкільні програми навчальних посібників і навчально-методичних матеріалів з питань збереження здоров’я в контексті статевого виховання молоді, не допускаючи випадкових людей, обтяжених комерційними інтересами, які штучно принижують висвітлення цієї делікатної теми, руйнуючи духовно-моральні основи суспільства;
– розглянути вже розроблені освітні програми охорони здоров’я і статевого виховання для школи з врахуванням вікових особливостей дітей, національного менталітету, культурних та духовних традицій, орієнтованих на формування сімейних цінностей, найкращих здобутків вітчизняної педагогіки;
- провести комплексне дослідження існуючих програм, посібників та підручників, в яких розглядаються проблеми, пов’язані із статевим вихованням молоді, з інтимною сферою та репродуктивними функціями. Створити з цією метою уповноважену комісію з числа небайдужих психологів, правників, педагогів, лікарів-інфекціоністів.
вилучити з педагогічної практики підручники, посібники, робочі зошити, методичні рекомендації, які не відповідають потребам сучасного розвитку педагогічного процесу в Україні
– вирішити питання вилучення з переліку освітніх програм проекту «Школа проти СНІДу» як такого, що наносить нашим дітям непоправної шкоди, наслідки якої заглиблюють деградацію суспільства та демографічну кризу в країні.