Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй

Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні

Проектний документ

Країна: Україна

Очікувані результати Рамкової програми

допомоги Україні (UNDAF):

1. Органи влади на національному та регіональному рівнях функціонують на засадах

прозорості, підзвітності та залучення широкого кола учасників, що забезпечує реалізацію прав

людини громадян України

2. Усі громадяни України отримають можливість відповідно до міжнародних стандартів

вимагати та використовувати свої права через зміцнення громадянського суспільства з

наголосом на захист жінок та інших категорій населення, що знаходяться у менш вигідному

становищі

Очікувані результати: 1. Доступ до правосуддя і права людини

2. Організації громадянського суспільства захищають і відстоюють права людини і

справедливість

Очікувані проміжні результати /Щорічні

цілі:

1. Розроблено інституційні процедури та посилено можливості Верховної Ради,

Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інших державних органів, а також

громадських організацій щодо забезпечення дотримання прав людини та моніторингу ситуації з

правами людини на підставі деталізованих і надійних даних

2. Впроваджено ефективну та дієву політику, закони та нормативно-правові акти, які сприяють

забезпеченню ґендерної рівності; ці заходи забезпечують підвищення рівня представництва

жінок у законодавчих і виконавчих органах влади всіх рівнів і сприяють ґендерній рівності на

ринку праці та однаковому доступу до можливостей відповідно до міжнародних стандартів

3. Забезпечено виконання законів і нормативно-правових актів і посилено спроможність захисту

жінок від насильства та здійснення моніторингу прав жінок

4. Полегшено доступ до правосуддя і забезпечується досягнення рівних можливостей,

насамперед для жінок та уразливих груп населення завдяки розбудові потенціалу неурядових

організацій та зміцнення їх партнерських відносин із місцевими органами влади та державними

установами

5. Посилено можливості засобів масової інформації щодо боротьби з усіма формами

дискримінації та нерівності

Впроваджуючий партнер: Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Відповідальні сторони: Верховна Рада України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерство

економіки України, Міністерство юстиції, Міністерство науки та освіти, Міністерство внутрішніх

справ, Міністерство закордонних справ, Міністерство праці і соціальної політики, Державний

комітет телебачення і радіомовлення, Державний комітет статистики, Державні обласні

адміністрації, неурядові організації

Проект повинен надати підтримку Уряду для ефективного розв’язання ґендерних проблем. Цей процес має забезпечуватися шляхом розвитку і

інституціалізації державних механізмів і створення можливостей органів влади, які відповідають за забезпечення ґендерної рівності у країні.

Основна мета проекту – підтримка уряду та громадянського суспільства у забезпеченні ґендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних,

конституційних та внутрішніх зобов’язань, а також в рамках урядових програм діяльності.

Спеціальні цілі включають:

1) Підтримати Уряд у виконанні програм з досягнення ґендерної рівності та впровадженні відповідного законодавства для посилення

національного механізму впровадження ґендерної рівності на національному, регіональному та місцевому рівнях;

2) Сприяти розвитку культури і освіти без ґендерної упередженості та включенню питань з ґендерної обізнаності і чутливості до системи освіти;

3) Сприяти створенню умов, сприятливих для подолання насильства над жінками та дітьми в різних сферах суспільного життя;

4) Посилити спроможність урядових структур забезпечувати сталі ґендерні перетворення;

5) Підтримати включення ґендерних питань до програм регіонального розвитку.

Час втілення проекту: 3 роки (2008 – 2011)

Компонент Програми Підтримка демократичного врядування

плану дій (CPAP)

Назва проекту: Програма рівних можливостей та прав жінок

в Україні

Номер за Атласом (Award): ______________

Дата розгляду проекту: 23.09.2008

Загальний _______бюджет : USD 9 433 873

Виділені кошти: USD 9 433 873

Власні кошти: TRAC USD 445 274

Інші: SIDA (Швеція): USD 528 388

Єврокомісія: USD 8 460 211

Добровільні внески: _________

Непрофінансований бюджет: _________

Погоджено (Впроваджуючий партнер): ____________________________________________

Погоджено (ПРООН):____________________________________________________________

 

 

1. Обґрунтування проекту

Аналіз ситуації

Україна зробила значні кроки у становленні як незалежна держава, віддана цінностям

демократичного суспільства та ринкової економіки. Хоча спочатку показники соціально-

економічного розвитку зазнали різкого спаду, зараз економіка країни демонструє

ознаки зростання, а громадянське суспільство починає брати все ширшу участь у

процесі ухвалення рішень. Цей прогрес, разом з тим, охопив не всі рівні українського

суспільства. На шляху до інтеграції з європейськими сусідами та глобальною

спільнотою в цілому все більш значущими в національному та громадському діалозі

стають ґендерні питання. Уряд України поділяє переконання в тому, що ґендерна

рівність є основою демократичного суспільства та передумовою для усталеного

людського розвитку. Це означає, що Україна використовує новаторську міжнародну

практику для вирішення своїх внутрішніх питань. Україна підписала міжнародні

документи, що передбачають впровадження ґендерних підхідів, чим визнала, що

ґендерний підхід є найефективнішим для формулювання та реалізації національних

програм; країна також взяла на себе зобов’язання гарантувати рівність, розвиток і

справедливість у країні, регіоні та світі, керуючись ґендерними ідеями соціальної

рівності.

В той же час, інституційні механізми забезпечення ґендерної рівності на обласному

рівні ще не є стійкими. Відсутність експертів та відсутність відповідного досвіду з

ґендерної політики призвела до неадекватно розроблених регіональних планів,

програм та відсутності реальних регіональних ґендерних стратегій. Це призводить до

сповільнення процесів соціально-економічного розвитку областей, до того, що жінки та

чоловіки не можуть рівноцінно відчувати всі переваги від розвитку.

Було проведено ґендерний аналіз українського суспільства та ґендерну експертизу

українського законодавства. Започатковано механізм управління ґендерними

процесами через органи виконавчої влади, ґендерні компоненти починають

включатися у систему освіти та науки.

Верховна Рада ухвалила Закон за № 2866-IV від 8.09.2005 р. «Про забезпечення

рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Крім того, підписано Указ Президента

від 26.07.2005 р. № 1135/2005 «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих

органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і

чоловіків». Розпочато створення механізму управління ґендерними процесами в

системі законодавчої та виконавчої влади, а ґендерний компонент інтегровано в

систему науки та освіти. Кабінет Міністрів України Постановою №1834 від 27.12.2006 р.

затвердив «Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському

суспільстві на період до 2010 року».

Проблеми, які зараз постають у сфері забезпечення ґендерної рівності, можна

систематизувати наступним чином:

Недостатня представленість жінок у владних структурах. Після останніх виборів

до парламенту кількість жінок у Верховній Раді становить 8,5%. У сільських,

селищних та районних радах представництво жінок наближається до 40%, в

обласних радах залишається менше 10%. В органах виконавчої влади на

національному та регіональному рівні представленість жінок залишається

низькою.

Праця чоловіків цінується вище праці жінок. Заробітна плата жінок у середньому

складає 68,6% від заробітної плати чоловіків. Жінки контролюють лише 5-10%

економічних ресурсів. Жінки становлять 38% усіх підприємців, які займаються

індивідуальною діяльністю, очолюють 26% малих підприємств, 15% – середніх,

12% – великих. Бізнесом у промисловості керують лише 2% жінок.

Вплив нерівності на стан здоров’я жінок і чоловіків. Зменшення народжуваності

та збільшення рівня захворюваності жінок (89,3% випадків безпліддя

стосуються саме жінок, рак молочної залози – друга за кількістю причина смерті

серед жінок), щороку більше 1000 жінок помирають через домашнє насильство.

Середня очікувана тривалість життя при народженні чоловіків на 12 років

менше, ніж у жінок (відповідно 62 роки та 74 роки), рівень смертності чоловіків у

віці 28-44 років у 4 рази вище, ніж у жінок, більше 40% хлопчиків до 16 років не

мають шансу дожити до 60 років.

Соціально-економічні результати нерівності посилюються через ґендерні

стереотипи. Незайнятість чоловіків збільшується швидше, ніж у жінок, 90%

ув’язнених – чоловіки, чоловіки у 4 рази частіше за жінок скоюють самогубства,

57% чоловіків втрачають зв’язок із своїми дітьми після розлучення.

ПРООН протягом 10 років надає суттєву підтримку розвитку правових, інституційних та

концептуальних рамок забезпечення ґендерної рівності в Україні, в тому числі і через

підготовку та впровадження Етапу І Програми рівних можливостей (2003) та через

початок впровадження Етапу ІІ Програми (2006-2009). Практичне впровадження

урядової політики та імплементація урядових програм та стратегій вимагає

продовження надання інституційної підтримки та підвищення кваліфікації державних

службовців. Крім того, підтримка необхідна для просування стратегічних процесів

ґендерних трансформацій. ПРООН продовжує надавати підтримку для виконання

інституційних зобов’язань, для підвищення кваліфікації державних службовців, для

забезпечення адекватного висвітлення ґендерних питань у ЗМІ та для реформування

системи освіти.

Загальна програма має на меті об’єднати програмні та адміністративні потенціали двох

проектів (Етапу ІІ Програми рівних можливостей, який закінчується у вересні 2009 року

та новий проект ПРООН/ЄК „Права жінок в Україні”, який буде впроваджуватися з

вересня 2008 року до вересня 2011 року).

Мета Проекту

Загальною метою цього проекту є підтримка уряду та громадянського суспільства у

забезпеченні ґендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних, конституційних та

внутрішніх зобов’язань, а також в рамках урядових програм діяльності.

Планується, що цієї мети можна досягнути шляхом орієнтації на наступні спеціальні

цілі:

1) Підтримати Уряд у виконанні програм ґендерної рівності та впровадженні

відповідного законодавства для посилення національного механізму

впровадження ґендерної рівності на національному, регіональному та

місцевому рівні;

2) Сприяти розвитку культури і освіти без ґендерної упередженості та включенню

питань з ґендерної обізнаністі і чутливісті до системи освіти;

3) Сприяти створенню умов, сприятливих для подолання насильства над жінками

та дітьми в різних сферах суспільного життя;

4) Посилити спроможність урядових структур забезпечувати сталі ґендерні

перетворення;

5) Підтримати включення ґендерних питань до програм регіонального розвитку.

Для досягнення цих результатів планується працювати за такими напрямками1:

РЕЗУЛЬТАТ 1. Національний механізм забезпечення ґендерної рівності має

політичні зобов’язання, а також правові та фінансові інструменти забезпечення

законодавства та програм із впровадження рівності

1 Більше інформації про діяльність проекту знаходиться у Проектних документах Програми рівних

можливостей ПРООН/SIDA та Програми прав жінок в Україні ПРООН/ЄК

Результат 1.1. Розвинуто та посилено національний механізм забезпечення ґендерної

рівності, міжнародний досвід враховано при розробці та впровадженні державних та

обласних планів дій/програм з утвердження ґендерної рівності

Діяльність 1.1: Проаналізувати ефективність національного механізму

впровадження ґендерної рівності

1.1.1. Надати експертну підтримку для аналізу національного механізму

забезпечення ґендерної рівності (НМЗ)

1.1.1.1. Проаналізувати національний механізм забезпечення ґендерної рівності

та надати рекомендації до його вдосконалення

1.1.1.2. Надрукувати та розповсюдити рекомендації

1.1.2. Підтримати діяльність дорадчих груп із вдосконалення та розвитку НМЗ

1.1.2.1. Провести круглий стіл вдосконалення та розвитку НМЗ (40 учасників)

1.1.2.2. Розробити та надрукувати матеріали для круглого столу

1.1.2.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.1.2.4. Організувати навчальний візит для радників з ґендерних питань (10

радників+1 перекладач+1 співробітник проекту, 5 робочих днів)

1.1.2.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.1.2.6. Провести тренінги для радників з ґендерних питань (4 тренінги*3 дні*30

учасників)

1.1.2.7. Провести 4 заключних тренінги (4 тренінги*1 день*30 учасників)

1.1.2.8. Підтримати заснування Національного ґендерного бюро (дорадчого

ресурсного центру)

1.1.2.9. Провести 6 2-денних семінарів для радників з ґендерних питань в

областях України

1.1.3. Провести тренінги для тренерів (ТдТ) для чиновників, які відповідають за

розробку та впровадження ґендерної політики, через систему підвищення

кваліфікації державних службовців

1.1.3.1. Розробити тренінгову програму

1.1.3.2. Провести тренінги для 2 груп тренерів (20 учасників у кожній, кожна група

проходить по 3 4-денних тренінги)

1.1.3.3. Провести 3-денні підсумкові тренінги для тренерів (2 групи по 20

учасників)

1.1.3.4. Надрукувати та розповсюдити тренінгові матеріали

1.1.4. Провести тренінги із підвищення кваліфікації для державних службовців

центральних, обласних та місцевих органів влади, які відповідають за

розробку та впровадження ґендерної політики, каскадним методом (через

систему підвищення кваліфікації державних службовців)

1.1.4.1. Провести тренінги із підвищення кваліфікації для державних службовців

центральних, обласних та місцевих органів влади, які відповідають за розробку

та впровадження ґендерної політики через систему центрів із підвищення

кваліфікації у всіх областях України

1.1.5. Надати підтримку у аналізі нормативних актів у сфері зайнятості щодо їх

відповідності стандартам ґендерної рівності

1.1.5.1. Розробити рекомендації із включення принципів ґендерної рівності у

закони, що регулюють сферу праці та зайнятості

1.1.5.2. Надрукувати та представити рекомендації Міністерству юстиції та

Міністерству праці та соціальної політики

1.1.5.3. Провести круглий стіл із представниками Верховної Ради України та

Міністерства праці та соціальної політики, на якому зробити презентацію

рекомендацій із включення принципів ґендерної рівності у закони, що регулюють

сферу праці та зайнятості (60 учасників)

1.1.6. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за розробку та впровадження ґендерної політики, у

міжнародних заходах із обміну досвідом

1.1.6.1. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за розробку та впровадження ґендерної політики, у міжнародних

конференціях, семінарах, круглих столах

1.1.7. Підтримати включення питань із ґендерної рівності у систему атестації

державних службовців та при прийомі на державну службу

1.1.7.1. Розробити рекомендації із методики включення питань із ґендерної

рівності у систему атестації державних службовців та при прийомі на державну

службу

1.1.7.2. Розробити список ґендерно-чутливих індикаторів для оцінки діяльності

співробітників урядових структур

1.1.7.3. Надрукувати та розповсюдити розроблені рекомендації та списки

ґендерно-чутливих індикаторів

1.1.7.4. Провести семінар для співробітників Головної державної служби (50

учасників)

1.1.8. Організувати конференцію із обміну досвідом та ідеями з приводу

впровадження ґендерної політики в Україні між депутатами, неурядовими

організаціями та чиновниками

1.1.8.1. Провести Всеукраїнську конференцію (300 учасників, з них 200 –

представники областей)

Цільова група: Верховна Рада, Міністерства, Інститут стратегічних досліджень,

Головна державна служба, неурядові організації

Результат 1.2. Розроблено систему моніторингу виконання Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року

Діяльність 1.2: Надати допомогу у забезпеченні виконання Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року та

відповідних обласних програм

1.2.1. Проаналізувати Державну програму з утвердження ґендерної рівності в

українському суспільстві на період до 2010 року та обласні програми

1.2.1.1. Дослідити систему моніторингу систему Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010

року

1.2.1.2. Дослідити систему моніторингу обласних ґендерних програм у 5

областях України

1.2.1.3. Розробити рекомендації із покращення системи моніторингу Державної

та обласних програм

1.2.1.4. Провести презентацію рекомендацій на круглому столі (60 учасників)

1.2.1.5. Надрукувати та розповсюдити рекомендації

1.2.2. Провести щорічні круглі столи/семінари із системи моніторингу Державної

та обласних програм на основі вищевказаних рекомендацій

1.2.2.1. Провести круглий стіл із впровадження рекомендацій щодо моніторингу

Державної програми (50 учасників)

1.2.2.2. Провести 6 круглих столів із моніторингу обласних ґендерних програм (60

учасників у кожному)

1.2.3. Провести круглий стіл із ґендерного бюджетування для державних

службовців бюджетної сфери національного та обласного рівнів

1.2.3.1. Розробити та надрукувати рекомендації/посібник із ґендерного

бюджетування

1.2.3.2. Провести круглий стіл із ґендерного бюджетування із презентацією

рекомендацій/посібника (50 учасників)

1.2.4. Провести заходи із підвищення ґендерної чутливості та використання

методик ґендерного бюджетування для державних службовців

національного та обласного рівнів, членів бюджетного комітету Верховної

Ради України та членів обласних рад

1.2.4.1. Провести слухання із методик використання ґендерного бюджетування

для державних службовців національного та обласного рівнів та членів

бюджетного комітету Верховної Ради України

1.2.4.2. Провести 2-денні семінари для місцевих чиновників та членів обласних

рад із використання методик ґендерного бюджетування у 6 обласних кластерах

(30 учасників у кожному)

1.2.4.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.2.4.4. Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС щодо

використання методик ґендерного бюджетування (12 учасників+1 перекладач+1

співробітник проекту, 5 днів)

1.2.4.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

Цільова група: Верховна Рада України, Міністерства, Інститут стратегічних

досліджень

Результат 1.3. Підвищено здатність державних службовців використовувати ґендерну

статистику

Діяльність 1.3: Підвищити кваліфікацію державних службовців, які працюють

з ґендерною статистикою

1.3.1. Провести тренінги для державних службовців із збору та використання

ґендерної статистики

1.3.1.1. Проаналізувати ґендерні розриви у поточній статистичній інформації

1.3.1.2. Розробити рекомендації із покращення статистики у системі державної

ґендерної звітності

1.3.1.3. Представити рекомендації на круглих столах у Києві та 6 областях

України (40 учасників у кожному)

1.3.1.4. Провести щорічні обласні семінари для тих, хто розробляє та

використовує ґендерну статистику (30 учасників у кожному)

1.3.2. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за роботу із ґендерно-чутливої статистикою, у міжнародних

заходах із обміну досвідом

1.3.2.1. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за роботу із ґендерно-чутливою статистикою, у міжнародних

конференціях, семінарах, круглих столах (2 учасники на рік)

Цільова група: Міністерства, Державний комітет статистики

Індикатор 1:

Національне ґендерне бюро функціонує (НҐБ), його роботі надається підтримка.

Поточна ситуація:

Процес інституціоналізації державної ґендерної політики тільки починається.

Ціль:

2008 – у консультаціях між державними структурами, міжнародними та неурядовими

організаціями визначити концепцію НҐБ

2009 – заснувати НҐБ

2010 – надати інформаційну та методичну підтримку НҐБ

2011 – надати інформаційну та методичну підтримку НҐБ

Індикатор 2

Кількість державних службовців центрального та обласного рівнів, які пройшли

тренінги із включення ґендерних питань у свою роботу

Поточна ситуація

7

Зараз систематичні тренінги із ґендерного інтегрування для державних службовців не

проводяться

Ціль 2

2009 – 1520 учасників

2010 – 6075 учасників

2011 – 4550 учасників

Індикатор 3

Питання з ґендерної чутливості та знань включено у систему атестації державних

службовців та при прийомі на державну службу

Поточна ситуація

Питання із ґендерної рівності не включені у систему атестації державних службовців та

при прийомі на державну службу

Ціль 3

2009 – Надати підтримку

2010 – Надати підтримку

2011 – Надати підтримку

Індикатор 4

Державні службовці активно використовують ґендерну статистику у плануванні та

впровадженні своїх відповідних програм/планів дій

Поточна ситуація

Зараз державні службовці не використовують активно ґендерну статистику у своїй

поточній роботі

Ціль 4

2009 – Надати підтримку

2010 – Надати підтримку

2011 – Надати підтримку

РЕЗУЛЬТАТ 2. Система освіти позбавлена ґендерних стереотипів та упереджень,

забезпечено ґендерний баланс підручників та освітніх програм

Результат 2.1. Ґендерні стандарти запроваджено у систему освіти

Діяльність 2.1: Підтримати формування системи методик та стандартів

ґендерної освіти для вчителів та викладачів України

2.1.1 Надати експертну підтримку Міністерству освіти і науки (МОН) у розробці

ґендерних стандартів освіти

2.1.1.1 Розробити рекомендації із ґендерних стандартів у системі освіти

2.1.1.2 Провести круглий стіл для освітян із представлення цих рекомендацій (50

учасників)

2.1.1.3 Провести апробацію запропонованих методик у 6 областях України шляхом

організації 6 семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.1.4 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.1.5 Провести моніторинг впровадження запропонованої методології

2.1.2 Організувати серію тренінгів для вчителів та учнів України

2.1.2.1 Провести конкурс для вчителів на кращий урок із ґендерної тематики

2.1.2.2 Провести конкурс для школярів на кращий малюнок із ґендерної тематики

2.1.2.3 Зняти 5 тренінгових фільмів для презентації на мастер-класах

2.1.2.4 Провести мастер-класи у 5 областях (3 вчителі-переможці конкурсу проводять

по 5 мастер-класів)

2.1.2.5 Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (22 учасники)

2.1.2.6 Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС для вчителів-

переможців конкурсу (20 учасників+1 перекладач+1 співробітник проекту, 5 днів)

2.1.2.7 Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (22 учасники)

2.1.3 Підвищити здатність спеціалістів МОН та обласних і районних управлінь

освіти і науки впроваджувати ґендерні стандарти у систему освіти

2.1.3.1 Провести щорічні семінари для спеціалістів МОН із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти на основі вищевказаних рекомендацій у 6 областях

України (30 учасників у кожному)

2.1.4 Розробити рекомендації для вчителів із подолання ґендерних стереотипів

у процесі навчання

2.1.4.1 Розробити методологію/посібник для вчителів із подолання ґендерних

стереотипів у процесі навчання

2.1.4.2 Провести апробацію методик у 6 областях України шляхом проведення 6

семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.4.3 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.4.4 Провести круглий стіл для презентації рекомендацій (50 учасників)

2.1.5 Організувати ґендерну експертизу шкільних підручників, посібників та

освітніх програм

2.1.5.1 Розробити рекомендації із проведення ґендерної експертизи шкільних

підручників, посібників та освітніх програм

2.1.5.2 Провести апробацію методик у 6 областях України шляхом проведення 6

семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.5.3 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.5.4 Провести круглий стіл для презентації рекомендацій (50 учасників, з них 35 –

представники областей)

2.1.6 Провести Всеукраїнську конференцію із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти

2.1.6.1 Організувати підсумкову 2-денну конференцію із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти (300 учасників, з них 200 – представники областей)

Цільова група: МСМС, МОН, Комітет з освіти і науки Верховної Ради України, освітні

інституції, неурядові організації

Результат 2.2. Ґендерні питання включено до системи підготовки вчителів, ґендерна

чутливість та ґендерні питання включено до системи освіти

Діяльність 2.2: Підвищити здатність вчителів до подолання ґендерних

стереотипів та запровадження питань ґендерної обізнаності та ґендерної

чутливості в освітні програми України

2.2.1. Підтримати розробку ґендерно-чутливих програм для студентів

педагогічних ВНЗ

2.2.1.1. Розробити ґендерно-чутливі програми для студентів

2.2.1.2. Провести апробацію програм у 5 ВНЗ (5 семінарів*3 дні*20 учасників)

2.2.1.3. Розробити рекомендації із запровадження ґендерних підходів на основі

кращих практик ЄС

2.2.1.4. Надрукувати та розповсюдити ґендерно-чутливі програми та

рекомендації

2.2.1.5. Провести моніторинг запровадження цих матеріалів

2.2.2. Провести ТдТ із запровадження ґендерних знань та ґендерної чутливості у

систему педагогічної освіти

2.2.2.1. Розробити тренінговий курс

2.2.2.2. Провести тренінги для 2 груп тренерів (3 тренінги*4 дні для кожної групи,

20 учасників у кожній групі)

2.2.2.3. Провести 3-денні підсумкові тренінги для 2 груп

2.2.2.4. Надрукувати та розповсюдити тренінгові матеріали

2.2.3. Організувати тренінги із ґендерних питань та підвищення ґендерної

чутливості для вчителів (із використанням каскадного методу)

2.2.3.1. Провести тренінги із підвищення кваліфікації із включення ґендерних

питань в освітній процес через систему центрів підвищення кваліфікації

вчителів

2.2.4. Підтримати включення ґендерної спеціалізації у ВНЗ

2.2.4.1. Провести конкурс наукових робіт на ґендерну тематику для студентів та

аспірантів педагогічних ВНЗ

2.2.4.2. Провести наукову конференцію з ґендерної тематики (150 учасників, з

них 100 – представники областей)

2.2.5. Підтримати заснування кафедр з ґендерних студій в українських ВНЗ

2.2.5.1. Провести конкурс кращого проекту кафедри з ґендерних студій у ВНЗ

2.2.5.2. Підтримати заснування кафедри з ґендерних студій у 3-ьох ВНЗ та

надати їм обладнання та техніку

2.2.5.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (25

учасників)

2.2.5.4. Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС для

викладачів кафедр із ґендерних студій (20 учасників+1 перекладач+1

співробітник проекту, 5 днів)

2.2.5.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (25

учасників)

2.2.5.6. Забезпечити переклад книг, навчальних програм та матеріалів із

ґендерної проблематики

2.2.5.7. Провести зустріч із нагородження переможців конкурсу (60 учасників, з

них 15 – представники областей)

Цільова група: МСМС, МОН, ВНЗ, неурядові організації, вчителі, викладачі та

студенти

Результат 2.3. Підвищено громадську обізнаність та чутливість до ґендерних

питань

Діяльність 2.3: Сприяти підвищенню ґендерної чутливості в українському

суспільстві через систему освіти

2.3.1. Підтримати діяльність ґендерних освітніх центрів в областях України

2.3.1.1. Провести форум ґендерних освітніх центрів України (200 учасників, з них

150 – представники областей)

2.3.1.2. Провести конкурс на кращий ґендерний освітній центр України

2.3.1.3. Надати 3 центрам-переможцям конкурсу обладнання та техніку для

роботи

2.3.2. Підготувати інформаційні матеріали для підвищення обізнаності з

ґендерних питань

2.3.2.1. Підтримати створення та діяльність групи експертів для розробки змісту

матеріалів (5 експертів: психолог, педагог, ґендерні експерти і т.д.)

2.3.2.2. Провести круглий стіл для експертів, спеціалістів МОН та вчителів (50

учасників)

2.3.2.3. Створити та розповсюдити інформаційні матеріали

2.3.2.4. Зняти тренінговий фільм

2.3.2.5. Провести 5 семінарів для апробації тренінгових фільмів та матеріалів (20

учасників у кожному)

Цільова група: МСМС, МОН, освітні заклади, неурядові організації, вчителі, викладачі та студенти

Індикатор 1

Кількість вчителів, які пройшли тренінги із ґендерної чутливості та ґендерних питань

Поточна ситуація

Систематичних тренінгів з ґендерних питань не проводиться

Ціль 1

2009 – 1520

2010 – 6075

2011 – 4550

Індикатор 2

Кількість кафедр з ґендерних студій, заснованих в українських ВНЗ

Поточна ситуація

Ціль 2

2008 – Надано допомогу

2009 – Надано допомогу

2010 – 1

2011 – 2

Індикатор 3

Кількість навчальних програм/курсів, щодо яких проведено аналіз та підготовлено та

передано до МОН рекомендації з забезпечення ґендерної чутливості

Поточна ситуація

Зараз не проводиться аналізу ґендерної чутливості навчальних програм/курсів

Ціль 3

2009 – 3

2010 – 7

2011 – 7

РЕЗУЛЬТАТ 3: Вдосконалено систему запобігання та протидії домашньому

насильству

Результат 3.1. Проаналізовано механізм попередження та запобігання домашньому

насильству та надано рекомендації із його вдосконалення

Діяльність 3.1: Проаналізувати ефективність національного механізму

попередження та запобігання домашньому насильству

3.1.1. Проаналізувати сучасний механізм попередження та запобігання

домашньому насильству в Україні

3.1.1.1. Провести аналіз механізму попередження та запобігання домашньому

насильству в Україні

3.1.1.2. Розробити рекомендації із вдосконалення механізму на основі кращих

практик країн ЄС

3.1.1.3. Провести соціологічне дослідження та представити його результати на

круглому столі (40 учасників)

3.1.1.4. Надрукувати та представити рекомендації

3.1.2. Провести круглий стіл на основі рекомендацій

3.1.2.1. Організувати дискусії щодо вдосконалення механізму попередження та

запобігання домашньому насильству в Україні за участі представників

Верховної Ради України, МСМС, МВС, МОЗ (40 учасників)

Цільова група: МСМС, МВС, ВРУ, МОЗ

Результат 3.2. Підвищено кваліфікацію дільничних інспекторів у запобіганні та протидії домашньому насильству

Діяльність 3.2: Підвищити здатність дільничних інспекторів та студентів

міліцейських ВНЗ попереджати та запобігати домашньому насильству

3.2.1. Розробити тренінгові матеріали із запобігання домашньому насильству

для дільничних інспекторів

3.2.1.1. Розробити посібник із запобігання домашньому насильству для

дільничних інспекторів

3.2.1.2. Зняти тренінговий фільм із запобігання та протидії домашньому

насильству для дільничних інспекторів

3.2.1.3. Надрукувати та розповсюдити посібник

3.2.2. Провести ТдТ із запобігання домашньому насильству для дільничних

інспекторів

3.2.2.1. Розробити тренінговий курс

3.2.2.2. Провести тренінги для 2 груп (20 учасників в кожній, 3 тренінги*4 днів для

кожної групи)

3.2.2.3. Провести 3-денний підсумковий тренінг для тренерів

3.2.2.4. Надрукувати та розповсюдити матеріали тренінгового курсу

3.2.3. Підвищити кваліфікацію дільничних інспекторів у протидії та запобіганні

домашньому насильству

3.2.3.1. Провести тренінги із протидії та запобіганні домашньому насильству для

дільничних інспекторів з використанням каскадного методу у Києві та 6 областях

України

3.2.4. Підтримати включення спеціальних курсів із протидії домашньому

насильству в освітні програми міліцейських ВНЗ України

3.2.4.1. Розробити та надрукувати програми освітніх курсів

3.2.4.2. Розробити та надрукувати методичні рекомендації для викладачів

3.2.4.3. Розробити, надрукувати та розповсюдити посібник із протидії

домашньому насильству

3.2.4.4. Провести 4 щорічні семінари для викладачів 4 міліцейських ВНЗ України

(25 учасників в кожному)

Цільова група: МВС, дільничні інспектори, міліцейські ВНЗ України

Результат 3.3. Підвищено кваліфікацію суддів у розгляді справ, пов’язаних із

насильством у сім’ї

Діяльність 3.3: Підвищити кваліфікацію суддів, які розглядають справи про

насильство в сім’ї

3.3.1. Розробити інформаційні матеріали для суддів щодо розгляду справ,

пов’язаних із насильством у сім’ї

3.3.1.1. Розробити та надрукувати рекомендації для суддів на основі

європейського досвіду захисту жертв домашнього насильства

3.3.1.2. Провести щорічні семінари для підтримки включення цих рекомендацій

до освітніх програм Академії суддів України (40 учасників)

3.3.2. Проводити заходи із підвищення ґендерної чутливості суддів у розгляді

справ, пов’язаних із насильством у сім’ї

3.3.2.1. Провести 2-денний семінар для суддів щодо розгляду справ, пов’язаних

із насильством у сім’ї

3.3.2.2. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (20

учасників)

3.3.2.3. Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС для суддів, які

розглядають справи, пов’язані із насильством у сім’ї (15 учасників+1

перекладач+1 співробітник проекту, 5 днів)

3.3.2.4. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (20

учасників)

3.3.2.5. Провести 1-денний круглий стіл в Академії суддів України стосовно

розгляду справ, пов’язаних із насильством у сім’ї (50 учасників, 30 із них –

представники областей

Цільова група: Академія суддів України, судді України

Індикатор 1

Кількість дільничних інспекторів, що пройшли тренінг із попередження та протидії

домашньому насильству

Поточна ситуація

Систематичні тренінги не проводяться

Ціль 1

2009 – 400

2010 – 1600

2011 – 1200

Індикатор 2

Кількість міліцейських ВНЗ, які ввели спеціальні навчальні курси із попередження та

протидії домашньому насильству за підтримки ПРООН

Поточна ситуація

Зараз такі курси не викладаються

Ціль 2

2009 – 1

2010 – 2

2011 – 1

Індикатор 3

Кількість суддів, які взяли участь у заходах проекту із підвищення ґендерної чутливості

або отримали публікації проекту

Поточна ситуація

Зараз не проводиться заходів із підвищення ґендерної чутливості суддів, які

розглядають справи, пов’язані із насильством у сім’ї

Ціль 3

2009 – 100

2010 – 100

2011 – 100

РЕЗУЛЬТАТ 4. Підвищено кваліфікацію представників влади на національному

та обласному рівні у розробці, впровадженні, моніторингу та звітності за

ґендерно-чутливими стратегіями та програмами

Діяльність 4.1: Сприяти включенню логіко-структурного підходу до

планування політики до процесів розвитку на державному та обласному рівні

4.1.1. Підтримати ініціативи із впровадження логіко-структурного підходу у діяльність

Міністерств

Цільова група: Міністерства та обласні державні адміністрації України

Діяльність 4.2: Підтримати діяльність Ґендерних ресурсних центрів

4.2.1. Провести семінари для Ґендерних ресурсних та освітніх центрів

4.2.2. Розробити спільні проекти із впровадження обласних ґендерних програм

Формат: Список

4.2.3. Підтримати створення Ґендерних ресурсних центрів у нових областях-

партнерах для координації впровадження обласних стратегій ґендерного

розвитку

Цільова група: Обласні державні адміністрації України, Ґендерні ресурсні та освітні центри

Діяльність 4.3: Підвищення ґендерної чутливості

4.3.1. Підтримати участь експертів та державних службовців, відповідальних за

ґендерну політику, у заходах з обміну досвідом на міжнародному рівні

4.3.2. Організувати захід із підвищення ґендерної чутливості співробітників ПРООН

4.3.3. Надати консультації із ґендерно-чутливого планування програмам та проектам

ПРООН

Цільова група: Міністерства України, експерти, ПРООН

Індикатор 1

Кількість Міністерств, що отримали підтримку у розробці ґендерно-чутливих планів дій

із використанням логіко-структурного підходу

Поточна ситуація

2 Міністерства мають такі плани (МВМ та Міністерство юстиції)

Ціль 1

2008 – 9

2009 – 9

Індикатор 2

Кількість областей, що отримали підтримку у розробці ґендерно-чутливих планів дій із

використанням логіко-структурного підходу

Поточна ситуація

Представники обласної влади звернулися до ПРООН за підтримкою у підвищенні

ефективності обласних стратегій ґендерного розвитку

Ціль 2

2008 – 17

2009 – 27

Індикатор 3

Кількість Ґендерних ресурсних центрів, що повноцінно функціонують

Поточна ситуація

2 центри

Ціль 3

2008 – 10

2009 – 20

Індикатор 4

Кількість організацій (включаючи ЗМІ, школи, і т.д.), які отримують публікації проекту із підвищення ґендерної чутливості в Україні

Поточна ситуація

Недостатня кількість такої інформації на місцях

Ціль 4

2008 – 200

2009 – 300

Формат: Список

РЕЗУЛЬТАТ 5. Надано підтримку із приведення нормативної бази у відповідність

із Законом України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і

чоловіків” та міжнародними зобов’язаннями у сфері забезпечення ґендерної

рівності

Діяльність 5.1: Підтримати процес аналізу та внесення змін до законодавства

5.1.1. Підтримати процес приведення нормативної бази у відповідність із Законом

України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” та

міжнародними зобов’язаннями у сфері забезпечення ґендерної рівності

відповідно до списку актів, визначеного Міністерством юстиції та розробку

експертних висновків та рекомендацій разом із Міністерством юстиції

5.1.2. Провести круглий стіл із представлення результатів експертиз

5.1.3. Провести тренінги для службовців, відповідальних за розробку законодавства

Цільова група: Міністерство юстиції України, Верховна Рада України

Діяльність 5.2: Надати підтримку уряду у підготовці щорічного звіту про

виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в

українському суспільстві на період до 2010 року

5.2.1. Провести дослідження із методології підготовки щорічного державного звіту

5.2.2. Організувати круглий стіл із підготовки щорічного звіту про виконання Державної

програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року

Цільова група: Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Індикатор 1

Методологію приведення нормативної бази у відповідність із Законом України “Про

забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” та міжнародними

зобов’язаннями у сфері забезпечення ґендерної рівності представлено на розгляд

Міністерству юстиції

Поточна ситуація

Міністерство не має такої методології

Ціль 1

Запроваджено у 2008 р.

Індикатор 2

Кількість службовців, відповідальних за розробку законодавства, що пройшли тренінги

із розробки ґендерно-чутливого законодавства

Поточна ситуація

Наразі систематичні тренінги не проводяться

Ціль 2

2008 – 15

2009 – 30

Індикатор 3

Підтримано внесення змін до нормативно-правових актів відповідно до списку актів,

визначеного Міністерством юстиції

Поточна ситуація

Процес внесення змін до законодавства наразі не підтримується досвідом неурядових

та міжнародних організацій

Ціль 3

Надано підтримку у 2008 та 2009 р.

Формат: Список

Індикатор 4

Проект щорічного звіту про виконання Державної програми з утвердження ґендерної

рівності в українському суспільстві на період до 2010 року готується вчасно та

відповідає критеріям якості

Поточна ситуація

Звітність за впровадження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в

українському суспільстві на період до 2010 року не готується

Ціль 4

Надано підтримку у 2008 та 2009 р.

2. Аналіз ризиків

Визначення Вид ризику

Вплив та вірогідність Заходи у відповідь Власник ризику

Ризик визначено

Дата Оновлено

Статус

Політична нестабільність

Політичний Міністерства та Уряд, а також керівництво областей є ключовими партнерами проекту, тому політична нестабільність (розпуск

парламенту та відставка уряду) можуть привести до

гальмування діяльності із утвердження ґендерної рівності

Вірогідність: 2/5

Працювати з середнім рівнем управління у міністерствах та на регіональному рівні для забезпечення сталостіґендерних перетворень

Координатор проекту

Спеціаліст з управління знаннями

30/01/2008

 

Без змін

Складна процедура внесення змін до законодавства

Організаційний Складний процес внесення змін до законодавства може викликати затримки із ухвалення ґендерно-чутливих законів та актів

Вірогідність: 2/5

Організувати тренінги з проведення правової ґендерної експертизи законів, актів та законопроектів для спеціалістів, які розробляють законодавство, задіяти процедуру громадських обговорень законопроектів та інформування громадськості

Координатор проекту

Спеціаліст з управління знаннями

01/09/2008

Без змін

Відсутність чіткого розподілу повноважень між органами влади

Організаційний Відсутність чіткого розподілу повноважень між органами влади може призвести до ускладнень та затримок у впровадженні ґендерної політики

Вірогідність: 2/5

Посилювати партнерство з Міністерством сім’ї, молоді та спорту як центральним органом виконавчої влади, відповідальним за забезпечення ґендерної рівності, що дозволить покращити координацію державних органів у реалізації ґендерної політики

Координатор проекту

Спеціаліст з управління знаннями

01/09/2008

 

Без змін

3. Система управління проектом

Цей проект буде виконуватися в рамках Плану дій програми ПРООН в Україні (Country

Programme Action Plan) на 2006-2010 роки. Міністерство сім’ї, молоді та спорту України

виступатиме в якості Національного впроваджуючого партнера (НВП) (National

Implementing Partner). Потенціал НВП є достатнім для загального управління і нагляду

за виконанням проекту, але під час дії проекту можливості НВП будуть зміцнені

шляхом відповідних заходів, передбачених щорічними Планами роботи проекту. НВП

буде відповідати за загальне управління проектом та відповідати за досягнення

результатів та цілей проекту. НВП також буде нести відповідальність перед ПРООН за

використання проектних ресурсів.

Безпосередньо відповідальність НВП щодо управління проектом буде покладена на

урядовця високого рівня – співробітника НВП, який буде призначений Національним

Директором Проекту (НДП). Очікується, що НДП буде присвячувати проекту значну

частину свого часу. Обов’язки та відповідальність НДП описані в Посібнику для НДП.

Під час виконання своїх обов’язків, НДП буде одержувати підтримку від Ради Проекту

(РП) (Project Board).

Рада Проекту – це група, що відповідає за прийняття на основі консенсусу

управлінських рішень стосовно проекту, включаючи рекомендації для ПРООН та НВП

по затвердженню змін до проекту (project revisions). Оцінки виконання проекту (рroject

reviews) виконуються цією групою у заздалегідь визначені терміни протягом виконання

проекту, або, при потребі, на вимогу Координатора проекту. Координатор проекту (КП)

консультується з РП при необхідності прийняття рішень, що виходять за рамки

повноважень КП.

Рада Проекту містить у собі три ролі:

1) Виконавця (роль, яку виконує НВП, Департамент сімейної та ґендерної політики

Міністерства сім’ї, молоді та спорту), що забезпечує власність проекту і очолює

Раду

2) Головного Постачальника послуг (роль, яку виконують ПРООН, Представництво

Європейської Комісії – ЄК, та Шведське агентство міжнародного розвитку –

SIDA), що спрямовують та забезпечують технічне виконання проекту, та

3) Головного Отримувача результатів проекту (бенефіціара) – роль, яку виконує

Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту (МСМС), що забезпечує

впровадження результатів і здобутків проекту від бенефіціара проекту.

Кандидатури потенційних членів Ради Проекту розглядаються і пропонуються для

затвердження під час засідання Місцевого комітету затвердження програм ПРООН

(UNDP Local Programme Approval Committee, LPAC). Рада Проекту зустрічається раз на

шість місяців за ініціативою НДП. Відповідно, повноваження НДП делегуються

Координатору проекту для управління поточним виконанням проекту.

Рада Проекту забезпечує участь представників громадянського суспільства у своїй

діяльності, що виконують дорадчу функцію щодо змістовних питань проекту.

Представники громадянського суспільства не мають доступу або впливу на прийняття управлінських та фінансових рішень.

Роль по забезпеченню/гарантуванню виконання проекту (Project Assurance) є

відповідальністю кожного з членів Ради Проекту, але цю роль можна делегувати. Роль

по забезпеченню/гарантуванню виконання проекту полягає в підтримці Ради Проекту

шляхом виконання об‘єктивних і незалежних функцій з нагляду і моніторингу проекту.

Це гарантуватиме досягнення та виконання відповідних ключових етапів проекту.

Програмний Менеджер ПРООН виконуватиме цю роль для ПРООН, відповідні

представники урядових структур виконуватимуть цю роль для НПД.

Координатор проекту має повноваження керувати поточним виконанням проекту від

імені Ради Проекту в рамках наданих повноважень. Координатор проекту відповідає за

поточне управління проектом і прийняття відповідних рішень. Першочерговою

відповідальністю Координатора проекту є забезпечення досягнення проектом

результатів, що передбачені у проектному документі, у відповідності до необхідного

стандарту якості та у визначені часові і фінансові рамки.

Виконання проекту регулюватиметься положеннями цього Проектного документу,

додатків до нього (особливо Проектним документом ПРООН/SIDA та Проектним

документом ПРООН/ЄК), а також Посібником з операцій ПРООН (UNDP Operations

Manual). Управління Проектом буде підтримуватися шляхом щорічних планів роботи

проекту, а також шляхом відповідних звітів і моніторингу досягнення результатів і

впливу проекту на основі матриць досягнення результатів. Підготовка щорічних планів

роботи проекту, так само як і звітів по виконанню, є відповідальністю менеджменту

проекту; ці плани і звіти будуть затверджуватися НДП за узгодженням з ПРООН.

Виконання проекту за механізмом НВП забезпечить провідну роль держави у

діяльності проекту та національної власності результатів проекту, залишаючи команді

Проекту функцію надання експертної та технічної підтримки, без заміщення

національних структур/механізмів.

План роботи проекту виконуватиметься після його підписання НВП та ПРООН.

Підписаний план роботи проекту є підставою для Координатора проекту щодо витрати коштів і виконання Проекту. Відповідальність за виконання проекту буде покладена на

Координатора проекту у співпраці з НДП щодо забезпечення національної власності та у співпраці з ПРООН – щодо отримання дорадчої підтримки.

Це створить сприятливі умови для ухвалення спільних рішень при підготовці планів роботи, задля їх ефективного та результативно виконання. Координатор проекту постійно інформуватиме НВП про перебіг подій.

Діючи як представник Національного впроваджуючого партнера (НВП), НДП разом з національними відповідальними сторонами, забезпечить тісний зв‘язок всіх рішень і напрацювань проекту із розбудовою власних можливостей Впроваджуючого партнера та Відповідальних сторін. Разом, НДП та Програмний Менеджер ПРООН забезпечать безпосередні консультації з керівництвом НВП, задля забезпечення втілення напрацювань проекту в національні та місцеві стратегічні рішення.

Структура управління проектом

Для забезпечення оптимального менеджменту проекту, досягнення ефекту синергії, обміну досвідом, національної власності проекту та для розумного використання ресурсів, загальний проект буде складатися з п’яти „стовпів”, кожен з яких відповідає очікуваним результатам проекту:

Загальний проект ПРООН/ЄК/SIDA

Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні

Загальна мета:

підтримка уряду та громадянського суспільства у забезпеченні ґендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних, конституційних та внутрішніх зобов’язань, а також в рамках урядових програм діяльності

Результат 4.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У ПЛАНУВАННІ ТА ВПРОВАДЖЕННІ ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ (SIDA*) 2008-2009

Результат.

СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ҐЕНДЕРНОГО РОЗВИТКУ (SIDA*) 2008-2009

Результат 1.

СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ (ЄК*) 2008-2011

Результат 2.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ДО СИСТЕМИ ОСВІТИ (ЄК *) 2008-2001 2008-2011

Результат 3.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ ҐЕНДЕРНОМУ НАСИЛЬСТВУ (ЄК *) 2008-2011

* ПРООН буде спів-фінансувати всі „стовпи” загального проекту.

Керівництво загальним проектом буде здійснюватися за рахунок єдиної структури управління, яка буде включати в себе як компоненти, профінансовані SIDA/ПРООН, так і компоненти, профінансовані ЄК/ПРООН. Це не включає необхідності об’єднання коштів у єдиний бюджет (для компонентів SIDA/ПРООН та ЄК/ПРООН в Атласі будуть передбачені окремі бюджети), але передбачає, що протягом 2008-2009, поки обидва проекти будуть впроваджуватися одночасно, окремі співробітники будуть працювати над всіма п’ятьма компонентами, так само як будуть розподілятися і кошти на забезпечення функціонування проекту. Цей розподіл людських ресурсів відображено у наступній схемі:

Рада проекту

Виконавець – НВП (Міністерство сім’ї, молоді та спорту)

Головний постачальник (ПРООН, ЄК, SIDA)

Головний отримувач результатів (МСМС, МВС, МОН)

Координатор проекту (40% SIDA, 60% ЄК)

Забезпечення проекту (ПРООН)

2. Експерт із ґендерної освіти (ЄК)

1. Експерт із ґендерної політики (ЄК)

3. Експерт із попередження насильства (ЄК)

Спеціаліст з управління знаннями (40% SIDA, 60% ЄК)

Спеціаліст із зв’язків з громадськістю та редагування (40% SIDA, 60% ЄК)

Менеджер з адміністрації та фінансів (ЄК)

Спеціаліст з фінансових операцій (SIDA)

Спеціаліст з логістики (ЄК)

Адміністративний асистент (ЄК)

IT-асистент (неповний день) (ЄК)

Водій (40% SIDA, 60% ЄК)

4. Експерт із підвищення кваліфікації (SIDA)

5. Експерт з регіонального ґендерного розвитку (SIDA)

Після вересня 2009 року, структура управління проектом буде змінена наступним

чином:

Рада проекту

Виконавець – НВП

(Міністерство сім’ї, молоді та спорту)

Головний постачальник (ПРООН, ЄК, SIDA)

Головний отримувач результатів (МСМС, МВС, МОН)

Координатор проекту (ЄК)

Забезпечення проекту (ПРООН)

2. Експерт із ґендерної освіти (ЄК)

1. Експерт із ґендерної політики (ЄК)

3. Експерт із попередження насильства (ЄК)

Спеціаліст з управління знаннями (ЄК)

Спеціаліст із зв’язків з громадськістю та редагування (ЄК)

Менеджер з адміністрації та фінансів (ЄК)

Спеціаліст з логістики (ЄК)

Адміністративний асистент (ЄК)

IT-асистент (неповний день) (ЄК)

Водій (ЄК)

Моніторинг та оцінка

Проект підлягає регулярному аудиту ПРООН та ЄК. Крім того, проект розробить внутрішню систему моніторингу на основі систематичного збору інформації та звіту відповідно до індикаторів Рамкової таблиці результатів і ресурсів. Моніторинг проекту буде заснований на періодичній оцінці прогресу із досягнення очікуваних результатів проекту.

ПРООН організує зовнішнє проміжне оцінювання (не пізніше, ніж через 18 місяців після початку проекту) для перевірки ефективності допомоги, ефективності проекту та правильності стратегії та методів проекту, а також для надання рекомендацій для наступного періоду впровадження проекту. Заключне оцінювання буде організовано після закінчення проекту, воно буде направлене на аналіз впливу та сталості результатів проекту. Крім того, контракти та фінансові операції будуть перевірятися в рамках регулярного аудиту. Час та частота оцінки: Моніторинг результатів проекту буде здійснюватися що-півроку.

Відповідальні сторони: Координатор проекту та Програмний менеджер ПРООН є

відповідальними за піврічний моніторинг.

Методологія: Моніторинг буде полягати у співставленні поточних результатів впровадження проекту із запланованими (очікуваними) результатами, що передбачає (максимально можливою мірою) розробку чітких індикаторів досягнення результату.

Після порівняння поточних результатів із „критеріями якості”, Координатор проекту та Програмний менеджер ПРООН складуть матрицю результатів, включать ці результати до щорічного звіту та додадуть цю матрицю до звіту.

4. Юридичні засади проекту

Цей Проектний документ розглядається як акт, про який ідеться у Статті 1 Стандартної Угоди про надання допомоги (Standards Basic Assistance Agreement, SBAA) між Урядом України та Програмою Розвитку ООН, підписаної відповідними сторонами 18 червня 1993 року. Національний впроваджуючий партнер країни перебування є урядовою співпрацюючою інституцією, про яку йде мова у згаданій Угоді.

Згідно із положеннями Статті 3 Стандартної Угоди про надання допомоги, Впроваджуючий партнер несе відповідальність за безпеку впроваджуючого партнера, його персоналу та власності, а також власності ПРООН, яка знаходиться у впроваджуючого партнера.

Впроваджуючий партнер має:

1) підготувати відповідний план із гарантування безпеки та виконувати його, враховуючи ситуацію у країні перебування,

2) взяти на себе всі ризики та відповідальність за безпеку впроваджуючого партнера та чітке виконання плану із гарантування безпеки. ПРООН залишає за собою право перевіряти наявність цього плану та пропонувати до нього необхідні зміни. Неможливість підготовки та виконання плану із гарантування безпеки буде розглядатися як порушення цієї угоди.

Список додатків

Додаток 1 Спеціальні умови/ Опис проекту ПРООН/ЄК „Права жінок в Україні”

з планом дій, рамковою таблицею ресурсів та результатів і

бюджетом

Додаток 2 Проектний документ Програми рівних можливостей ПРООН/SIDA

(Етап ІІ) та угода про спів-фінансування

Додаток 3 Рамкова таблиця ресурсів і результатів Програми рівних

можливостей та прав жінок в Україні

Додаток 4 Робочий план і бюджет Програми рівних можливостей та прав

жінок в Україні

Додаток 5 Календарний план діяльності Програми рівних можливостей та

прав жінок в Україні

Додаток 6 Плану дій програми ПРООН в Україні на 2006-2010 роки.

Додаток 7 Персонал Проекту та список посадових інструкцій

Додаток 8 Інструмент моніторингу виконання робочого плану Програми рівних

можливостей та прав жінок в Україні

Додаток 9 Таблиця визначення якості діяльності Програми рівних

можливостей та прав жінок в Україні

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *